Провал Джеймса Бонда. Фрагмент

У дорогому костюмі, біленькій сорочці, у синьому галстуку та чорних окулярах Джеймс Бонд посіпав товсту мотузку біля вхідних дверей. Дзвіночок з того боку продзенькав, двері відчинилися, лице Бонда закам’яніло.

Перед ним стояв байкер у чорному шкіряному костюмі, який був увесь у заклепках, звідусюди тирчали блискучі шпичаки. На голові у нього красувався досить високий кокошник. Через плече на широкому паску висіла гармонь. Пика його була п’яна та невдоволена.

Вручивши тому повелітелю доріг підроблене запрошення, Бонд пройшов до зали, окинувши поглядом досить п’яну публіку за щедро накритими столами. Он Саша Хірург розповідає дипломату з Еритреї: “Кагда я был на завтракє у Канта”. Парламентар від комуністів нашіптував на вухо соромітницькі анекдоти байкерші з жахливою зачіскою, його щока вже була добре подряпана об гострі шпичаки на її плечі.

Професійним поглядом Бонд відразу відмітив гарненьку молодицю, яка у кутку біля стола мазала бутерброди чорною ікрою та роздавала, з ящиків що поряд, горілку та тумаки тим придуркам, які повільно обслуговували гостей.

Заграла мелодія “Дунайські волни”. Бонд запросив до танцю Аню, так вона представилась, тобто лялечку, яка роздавала тумаки та горілку, і вони удвох почали кружляти по блискучому паркету великої зали, обмінюючись самовідданими поглядами з пристрастю Ромео і Джульєти. Правда, з другого куплету їх танець супроводжувала тільки бас-гітара.

← Назад