машина часу
Зібравши волю в кулак Шурік продовжив експериментувати. Хто тільки не ввалювався до невеличкої квартири Шуріка через дірку Контінууму. То Понтій Пілат, то якийсь напівголий, розмальований придурок зі списом, який потім побіг в напрямку зоопарку, був і чувак на коні, в широкополій шляпі та з лассо. Ковбой короче. Було трохи смішно, як його коняка спускалась сходами. Читати далі →
Робот Фьодор.
Переконаний пацифіст, робот Фьодор, неквапливо походжав по пристані космодрому Байконур. Увесь люд навколо метушився, верещали кляті діти, снували паливозаправники і електрокари з космічним багажем. Он якийсь монгол, з мечем за спиною у червоному скафандрі доїдав ескімо. Для нього це був розвідувальний політ, бо глобально йшла мова про заснування на Марсі нового Моноголо-Марсіанського іга.
Робот Фьодор.
До каюти робота Фьодора підселився якийсь штемп у капелюсі і чорних окулярах. Він представився як Козодоєв, що, мабуть відповідало його сутності. Він увесь час наспівував пісеньку про марсіан, у яких немає календаря і тому кожен день у них – понеділок, і саме тому, з важкою головою, потрібно йти на роботу та ловити крокодилів. Читати далі →
Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя. Якось так
#гумор #гуморукраїнською #меми
Йдучи по нічній Москві, уздовж Москва-ріки, Глєб Жеглов та Володя Шарапов на усі груди вдихали свіже, трохи вологе повітря. Пригадавши вчорашню поножовщину у барі ‘Ексгібіціоніст’, що у підвалі, Глєб фрівольно розмірковував про сенс навколишньго буття і творчо викладав свої думки Шарапову:
– Життя складене з банальних обставин і тому нудне, мені здається, що у тій поножовщині не було нічого цікавого, крім того ножа бандюгана Кірпіча, зробленого з каретної ресори.
Шарапов був у захваті. Впізнати в ножі каретну ресору, яке глибоке проникнення у суть речей, втім Жеглов завжди дуже досконально аналізував найтоншу ситуацію. Читати далі →
Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя або Крайслер маршала Жукова
Місяць, був вповні, одначе досить непогано світив на широку вулицю, якою йшли Жеглов та Шарапов.
Жеглов звертаючись до Шарапова:
– Треба щось робити з тією ‘Чорною кішкою’, адже назріває скандал. У тих бандюків є якесь надзавдання.Ось подивись, скрізь повно дуже крутих тачок, а вони заїхали автокраном ‘Кіровєц’ до підземного гаража, позносили усілякі шлакбауми та ліхтарі і викрали саме Теслу мера Собяніна. От коли ми розгадаємо їх надзавдання, тоді і спіймаємо.
Шарапов почав резюмувати:
– Та ми ж розставили капкани на ведмідів навколо тієї Тесли, а попалися у капкани саме хазяїн, мер Собянін, та його секретарка Ларіса Груздєва, і на додачу її відгепала дружина Собяніна, прямо у лікарні.
– Так, – додав Жеглов, – непоталанило втретє. Читати далі →
Люди в чорному та гіперлуп міністра Омеляна
#hyperloop #людивчорному #фантастика #гумор
Гіперлуп у Таганрозі так і не запрацював. Шпали іржавого монорельсу у багатьох місцях попрогнивали, зі стелі звисали шматтям недовикрадені кабелі, арки тунелів поросли мохом. З плином часу тут почали селитися різні істоти – пацюки, летючі миші та зомбі. У трансформаторній будці, після того як звідти бомжі витягли усі мідні нутрощі, оселився Фредді Крюгер.
Абсолютно чорний від бруду, людина у чорному, Віл Сміт з жахливим поганялом агент Джей, невесело крокував по дрібномугравію уздовж того монорельсу. По дорозі він перестрибував через зелені, смердючі калюжі в яких вже завелися жаби.
Повна версія на Ютуб каналі youtube.com/@itogi_podvedem
Іронія долі: Мардан у Пітері, Сімоньян у шоці
Українська версія
Фрагмент
Юлия Витязева наряджла ялинку у святково прикрашеній кімнаті стоячи а кухонній табуретці у чорних високих чоботях на надвисоких каблуках. Вона усіляко підкреслювала свою сексуальність, вигинала стан, як пантера перед стрибком, її погляд був палаючим, посмішка надзвичайно звабливою, та іноді це закінчувалось досить комічно. Вона два рази гепнулась з тієї табурки і отримала розбитого ліктя і здоровенний синець на дупі.
Юлия:
– Сірьоженька, у мене до тебе є пропозиція, давай зустрінемо Новий Рік разом
Сергій Мардан, який слухняно подавав усілякі ялинкові цяцьки зі здоровенного ящика, що стояв поряд, та витріщався на оті жіночі форми до Юлії:
– Та звичайно, звичайно. Ми ж, як завжди, підемо до Діми Кісельова, там пристойна публіка, ну типу там Міхалкова, Дугіна, Шахназарова, усі свої, трохи коньячку Коктебель, там дивись і Депардьов з кримським вінчиком підтянеться, до ранку усі будемо як коали на маковій плантації.
Юлия нервово підвищуючи голос:
Супермен. Тесла Ілона Маска. Чіп
Ох і жлоб цей Ілон Маск, ну жлоб просто феноменальний!
Супермен заліз у салон «Тесли», що Маск подарував Кадирову.
— Цей Маск навіть на подарунках економить, а ще на Марс зібрався, гівнюк! Уявляю собі ті колонії ніщебродів-колоністів у драних скафандрах з дірявими балонами для кисню.
Суперменові було бридко. У «Теслі» Кадирова салон був обтягнутий замість білої шкіри дешевим коричневим дермантином; педаль газу була пластмасовою і ледве трималася. Одначе, крісло водія було масажним: там була застелена ряднина, усіяна маленькими, теж пластмасовими, бурульками. До рульового керма скотчем був прикручений компас.
Після феєричного початку прямоефірного шоу, Скабєєва, надтиснутим і гучним голосом, почала:
– Генерал Кірілов з дитинства проявляв волю до перемоги та стратегічне мислення. Ще тоді, у дитинстві, коли на нього напали дикі гуси, при цьому гуси були явно укропівські, він стійко від них відбивався вишневою патичкою
Експерт Гурульов:
– Короче, вони йому наваляли
Скабєєва: